Ось і наступив листопад. Після холодного жовтня, який "провіз" першу хвилю білолобого на східному експресі, південний вітерець приніс відносне тепло. Зранку повний штиль, але розрахунок складався на південно-східний вітер, який подавав ознаки життя.
Недовгі збори і в дорогу... Вода зустріла холодком, десь знявся селезень, за ним качка. і все.... негусто.
Зоря займається, а йти ще довгенько. Десь в темноті неба заголоcив білолобий одинак, зупинився, відповів. Добре орієнтується птиця, за мить уже десь тут... Але треба йти далі, зоря не чекає....
Ось і на місці. Розстановка помічників не займає багато часу.
Зоріє, яка прекрасна мить, десь із за спини четвірка крижнів розрізає повітря свистом крил, навіть не розраховував на такий фінал - зразу на воду. Навіть і секунди не дали на роздуми. Вміють вони маскуватись, ще мить і ... пішли....



Вирішив змінити місце, перейшовши плесо і не прогадав.
По видному пішли гуси, за дві години нарахував 14 табунів. "Порозмовляли" з ними трошки, деякі намагались "зламати" стрій, але гусиня за секунди виправляла становище в табуні і ніхто вже нікуди не летів, дивуюся я дисципліні у цих птахів.
На горизонті селезень, "допрацював" траєкторію манком, постріл, класика... Завжди в пам'яті така мить викарбовується, адже гарна робота це винагорода трофеєм.


Знову на горизонті гуси, як гарно дивитися за цими відважними птицями, які долають тисячі кілометрів в дощ і в вітер.
Крижень спускатись вперто не хотів, на висоті на поле, на висоті на воду. Було чути поодинокі постріли, хтось в черговий раз взяв "податок" з качиної братії.

Над плесом двічі з'являлися великі табуни свіязі, голів по тридцять. Сусіди "відпрацювали" один з них....
Знову тиша, але ось поодинокий силует, пробую, качка розвертається "на манок", на закрилках, постріл, мить, і качка на воді.
Затишшя, мабудь на сьогодні все... Гарно на воді,особливий релакс, який розуміють тільки любителі посидіти "в болоті"....

Всім ні пуху ні пера.
P.S. А гуси все летіли, може ще зустрінемось